А
Автономна мова – мова, що не користується системою будь-якої мови. Це окремі звукосполучення, наприклад нца(так, добре, смачно, визначення приємного; маляка (щось погане) тощо. Автономна мова розвивається при затримці мовного розвитку при амалії. Для автономних слів властива їх багатозначність . Їх значення часто залежить від конкретної ситуації і тону, яким вони вимовляються.Автоматизація звука – етап при корекції неправильного звука. Проводиться за постановкою звука. З точки зору вищої нервової діяльності. Введення звука в слова, фрази і в самостійну мову.
Аномальні діти – які мають відхилення від нормального психофізичного розвитку. Аномалії або дефекти.
Артикуляція – робота вимовного апарата (язика, губ, піднебінної завіси, гортані) при вимовлянні звуків).
Аудіометр – електроакустичний прилад для дослідження слуху. Дослідження слуху на аудіометрі називають аудіометрією.
Афазія – повна або часткова втрата здатності говорити (моторна афазія) або розуміти мову (сенсорна афазія) без порушення елементарного слуху. На грунті ураження мовної зони мозку.
Афонія – повна відсутність голосу. Безголоса мова при захворюванні гортані (запалення, пухлини) і деяких нервових захворюваннях.
Афект – вид емоційного стану (яскравість, здивування, страх і ін.).
А капела - спів без супроводу.
Акорд - одночасне звучання трьох чи більше звуків різної висоти.
Авторський концерт - публічне виконання концертної програми, яка складається з творів одного композитора.
Акордеон - різновид хроматичної гармоніки, яка має дві клавіатури: кнопкову та клавішну.
Акт - закінчена дія сценічного твору.
Альтерація - підвищення або пониження ступенів лада на тон або півтон.
Ансамбль - група виконавців, які виступають разом. Ансамблі бувають -вокальні, інструментальні, вокально-інструментальні, струнні, фортепіанні, духові, об'єднані.
Антракт - перерва між діями спектаклю або відділеннями концерту.
Арія - сольний номер з опери.
Аркан - гуцульський народний чоловічий танець.
Артист - людина, яка професійно займається мистецтвом.
Арфа - струнний щипковий музичний інструмент.
Аранжування - перекладання музичного твору для іншого, порівняно з оригіналом, складу
виконавців; обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу із супроводом
Авангард - назва різноманітних течій сучасного музичного мистецтва, які характеризуються
руйнуванням традицій класичної музики й пошуками нових форм і виразових засобів
Б
Балет - вид театрального мистецтва, де зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами музики та хореографії. Основою балету є класичний танець, який може поєднуватися з іншими видами танців.
Балада - віршований твір на героїчну, легендарну або казкову тему
Барди - народні поети співаки і стародавніх кельтів у Ірландії, Уельсі та Шотландії, які оспівували героїв та їх подвиги. У середні віки музикантів, потішників, декламаторів і поетів при дворах знатних феодалів. у Франції й Англії називали менестрелями.
Балалайка - російський народний струнний щипковий інструмент, який має форму трикутника.
Банджо - народний струнний щипковий музичний інструмент американських негрів.
Бандура - український народний щипковий музичний інструмент, складається з корпусу овальної форми та грифу з кілочками.
Бандурист - український народний співак, який співав народні думи та пісні .
Барабан - ударний музичний інструмент з невизначеною вистою звука.
Баян - музичний інструмент, що походить від російської народної гармоніки. Його названо на честь легендарного староруського поета Бояна.
Бемоль - знак який знижує ступінь звукоряду на півтону.
В
Вібрант – дричажний звук.
Внутрішня мова – мова про себе, мова подумки.
Вокаліз - музичний твір для виконання голосом без слів у супроводі музичного інструменту або оркестру. Вокаліз - твір для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний звук.
Віртуоз - виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва
Види танців - народні, класичні, бальні, сучасні.
Види мистецтв: музика, література, хореографія, живопис, архітектура, скульптура, театральне,
кіномистецтво.
Варіації - музичний твір, в якому основна мелодія звучить кілька раз, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних.
Властивості музичних звуків - висота, сила, тривалість, тембр. Завдяки їм музична мова набуває виразності та яскравості.
Види мистецтв - використовують тільки їм притаманну мову: література - художнє слово; музика -музичні та шумові звуки; живопис - фарби, скульптура - лінії, форми, штрихи, плями, кольори.
Висота - найважливіша властивість музичних звуків.
Вальс - плавний парний бальний танець, що виконується під музику у 3-4 такту. Походить від
народного танцю лендлеру. Темп може бути як повільний так і швидкий; музичний твір для супроводу танцю або самостійного виконання
Віолончель - струнний смичковий музичний інструмент з сімейства скрипок.
Вокал - мистецтво володіння співацьким голосом.
Вокаліст - співак, який володіє вокальною технікою визначеного типу.
Волинка - старовинний народний духовий музичний інструмент який складається з кількох трубок та мішка з повітрям.
Виконання - творчий процес відтворення музичного твору, зафіксованого в нотному записі.
Г
Гамацизм – недоліки вимови звуків г, ґ.
Генезис – походження.
Гімнастика мови – система вправ для мовних органів за інструкцією логопеда.
Гнусавість – неприємний носовий відтінок звуків мови і голосу. Спостерігається при ринолалії, носовому стигматизмі, дизартрії.
Голос – сукупність різноманітних по висоті, силі і тембру звуків, які утворюються завдяки голосового апарата.
Графічна мова – письмова мова.
Гуління – голосові реакції дитини в 2-3 місяці життя, рання стадія лепету.
Д
Двомовність – однаково досконале володіння двома мовами.
Дефектологія – наука про, закономірності розвитку, виховання і навчання, які мають фізичні і психічні недоліки.
Дизартрія – порушення звуковимови, обумовлене органічною недостатністю інервації мовного апарату.
Духові інструменти - це інструменти, звук у яких створюється за допомогою коливання повітря. Духові інструменти поділяються на дві групи - дерев'яні та мідні. Дерев'яні духові інструменти - назва групи духових інструментів симфонічного оркестру.
Динаміка - сила, гучність музичного звучання. Динамічні відтінки є засобом музичної виразності.
Динамічні відтінки -це різні відтінки сили звучності в музиці:
ff ( фортісімо) - дуже голосно; f(форте ) - голосно;
mf ( меццо-форте ) - не дуже голосно;
mp ( меццо-піано) - не дуже тихо ;
р(піано ) - тихо; рр ( піаніссімо ) - дуже тихо.
Крешендо - посилення звучності від ( тихо) до ( голосно).
Дімінуендо - послаблення звучності від ( голосно) до ( тихо ).
Е
Експресивна мова – це зовнішня активна мова: усна звукова мовата письмова.
Елементи музичної форми - мотив, фраза, речення, частина.
З
Заїкання – порушення темпу і ритму мови судомного характеру. Обумовлено мовними судомами (клонічними, тонічними і мішаними).
Звук - найменший структурний елемент музики.
Звукоряд - це послідовний рух звуків за висотою у висхідному або нисхідному порядку.
І
Імпресивна мова – це внутрішня пасивна мова.
Інверсія – зворотній порядок слів.
Іннервація – забезпечення органів або тканин нервами.
Інспірація – вдих.
Інсульт – раптове ураження з втратою свідомості, яке супроводжується паралічами внаслідок порушення мозкового кругообігу.
Інтелект – пізнавальна діяльність людини, мислення.
Інтервал - співвідношення двух звуків за висотою.
Й
Йотацизм – розлади вимови фонеми й.
К
Квартет - ансамбль з чотирьох виконавців, може бути вокальним та інструментальним.
Клавішні інструменти - це такі, що звучать від натискання на клавіші. Система клавіш утворює
клавіатуру.
Кантата - великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром. Усі частини кантати - особливо віршована, поетична основа - поєднані між собою поетичною ідеєю. Клавішні інструменти є і в струнній, і в ударній, і в духових групах.
Козачок - народний танець веселого характеру.
Кларнет - дерев'яний духовий музичний інструмент приємного тембру, має декілька регістрів.
Ключ - знак який визначає висоту і назву звука.
Кобза - старовинний український народний струнний щипковий музичний інструмент, де звук
видобувається за допомогою плектра.
Кода - заключний розділ музичного твору.
Колискова - пісня для заколисування дитини.
Колядка - старовинна обрядова пісня , яка виконується підчас святкування Різдва.
Композитор - автор музичних творів.
Капацизм – зібраний термін, який означає неправильну вимову фонем к, г, ґ, х. У звуковому значенні – неправильна вимова фонеми к.
Комунікація – функціональна перебудова.
Корекція – виправлення.
Л
Лексика – сукупність слів якої-небудь мови, її словниковий склад, що постійно збагачується новими словами.
Логопат – людина з порушенням мови.
Логопедія – педагогічна наука, яка вивчає порушення мови та розробляє методи їх профілактики та усунення.
Логопед – педагог дефектолог, який займається логопедичною роботою.
Локалізація – місце розвитку хворобливих процесів.
Лад - поєднання звуків з різною висотою, що тяжіють один до одного. Лад складається зі стійких та нестійких звуків, які пов'язані ладовим тяжінням. Найвідоміші лади - мажорний ( світлий , веселий); і мінорний ( ліричний, задумливий, скорботний).
Ліричні твори, лірика - твори, які втілюють почуття, настрій. Думки людини
Легка музика - нескладна за змістом музика , проста за формою, легко сприймається слухачами без будь-якої музичної підготовки.
Ліра - старовинний дерев'яний струнний щипковий
музичний інструмент.
М
Модуляція голосу – зміна висоти голосу в зв’язку з інтонацією.
Моторика – система рухових реакцій людини.
Мутація – зміна голосу у підлітків (більш виражена у хлопців) у період статевої зрілості (14-15 років).
Мутизм – німота, відсутність мови, яка може виникнути з різних причин, наприклад, на грунті глухоти, психічного захворювання.
Музика - мистецтво звуків.
Музична форма - будова музичного твору.
Музичне речення - це майже завершена музична думка.
Музична фраза - закінчена музична думка, яка виражена музичними звуками.
Мелодія - основний елемент музики. Мелодія - одноголосна музична думка, яка передає різні настрої, почуття, образи.
Мелодія - послідовність звуків різної висоти, тривалості та сили.
Музичною класикою називають твори, що відповідають найвищим художнім вимогам за глибиною вираження життєвого змісту та досконалістю форми.
Музичні інструменти мають три групи - ударні, духові, струнні.
Марш - музичний твір в енергійному, чіткому ритмі й наближеному до крокування темпі.
Маршовість - музика якій притаманні риси маршу, але під неї не обов'язково маршувати.
Мистецтво - це відображення природи, життя людей у художніх образах.
Менуєет - старовинний французький танець: повільний, плавний, низькими поклонами й
присіданнями. Побудований у тридольному тактовому розмірі.
Н
Навички – автоматизовані дії.
Назальний – носовий (звук).
Нотний стан - п'ять паралельних лінійок, на яких записують ноти, щоб визначити висоту звука, ноти слід розмістити на нотному стані. Лінійки нотного стану рахують знизу вверх.
Ноти - знаки для запису музичних звуків.
Народна музика - музичний фольклор .
Народний хор - хоровий колектив який виконує народні пісні.
Народні музичні інструменти - інструменти які виконуються в народній музиці.
Народні танці - танці створені народом і розповсюджені в народному побуті.
Не програмна музика - це твори, що не мають художніх назв та літературного сюжету.
Новелета - невелика музична п'єса ліро-епічного. Іноді драматичного характеру.
О
Ортопедія – вивчення, профілактика та лікування деформацій різних органів.
ОСНОВНІ МУЗИЧНІ ФОРМИ - ДВОЧАСТИННА, три частинна, КУПЛЕТНА, ВАРІАЦІЇ.
Обробка - видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичні
виразності. Найпоширенішими є обробки народних мелодій.
Оркестр - великий колектив музикантів-інструменталістів, створений для спільного виконання музики.
Оркестр народних інструментів - оркестр в складі якого знаходяться народні музичні інструменти.
Основа видів музики - пісня, танець, марш.
Опера - вид театрального мистецтва, в якому сценічна дія поєднується з музикою. Балетом, а також із образотворчим мистецтвом
Ода - урочистий твір на честь певної події або людини.
Образ музичний - узагальнене відтворення в засобами музики явищ дійсності та духовного світу людини.
Орган - складний клавішно-духовий музичний інструмент, складається з системи труб та
пневматичного апарата керування грою.
Обрядова пісня - пісня, яка виконується під час народного обряду.
П
Поліглот – людина, яка володіє кількома мовами.
Постановка звука – виклик правильного звука.
Пісня - найпоширеніший музичний жанр, в якому поєднуються мистецтва музики і поетичного слова. Основні види пісень мають народне походження. Це - колискові, обрядові, ліричні, жартівливі, пісня-танець, пісня-марш.
Пісенність - поєднання характерних ознак пісні: мелодійності, співучості, наспівності. Пісенність властива вокальній музиці, проте дуже часто притаманна інструментальним творам.
Пісня без слів - невеликий інструментальний твір наспівного характеру, схожий на пісню.
Програмна музика - інструментальна музика, створена за певним сюжетом, що відображається в її назві.
Пауза - це перерва в звучанні музичного твору, за тривалістю паузи такі ж, як і ноти, і позначаються спеціальними знаками.
Пісня -танець - це пісня, яка виконується з танцювальними рухами.
Пісня -марш - пісня маршового характеру, жанр вокальної музики, який поєднує ознаки пісні й маршу.
Пейзаж - жанр образотворчого мистецтва. Що відтворює образ природи
Полька - чеський народний танець, виконується у швидкому темпі.
П'єса - музичний твір для сольного або ансамблевого виконання.
Р
Ритміка – система фізичних вправ, побудованих на основі зв’язку руху з музикою.
Ротацизм – не вимовляння звука р, р' або його дефектна вимова (гаркавість).
Рецептивна мова – розуміння мови інших людей. Імпресивна мова.
Ринолалія – паталогічне порушення тембру голосу і звуковимови. Розрізняють три форми ринолалії: відкриту, закриту і мішану.
С
Сенсомоторний – чуттєво – руховий.
Сенсорний – чуттєвий.
Симптом – ознака захворювання.
Сигматизм – розлади вимови свистячих та шипячих слів.
Словник активний – наявність слів, яким одна людина постійно користується в своїй мові.
Спонтанна мова – самостійна мова, мимовільна.
Скандована мова – мова з підкріпленою артикуляцією, виразно розчленована на склади.
Склероз множинний (розсіяний) – захворювання головного і спинного мозку інфекційної природи. При розсіяному склерозі виникають рухові розлади.
Т
Тактильний – дотиковий.
Тахілалія – паталогічно прискорений темп мови.
Тембр – індивідуальне забарвлення голосу.
Туговухість – стійке зниження слуху, при якому виникають труднощі у сприйманні мови.
У
Увелярне Р – вид гаркавості – утворення сурогату звука Р шляхом вібрації язичка.
Уранопластика – пластична операція при розщепленні піднебіння.
Ф
Фарингіт – гостре або хронічне запалення глотки.
Філогенез – процес розвитку всіх живих організмів з моменту існування їх на Землі.
Фобії – патологічні надумані страхи, спостерігаються при заїканні.
Фонастенія – функціональна слабість голосового апарату. Гортань швидко втомлюється.
Фонема – звук мови, який служить основною ознакою розрізнення слів.
Фонематичний слух – словесний мовний слух, на основі якого розвивається мова.
Фонетика – звуковий склад мови; розділ лінгвістики (граматики), який вивчає звукову будову мови.
Фонологія – розділ фонетики, який вивчає використання фонем для утворення слів.
Фрикатив – фрикативний приголосний, щілинний пропеорний звук (ф, в, с, ш, ж, х, та ін.), який утворюється тертям струменя повітря, особливо у місцях найбільшого зближення окремих артикуляційних органів.
Х
Хор - колектив виконавців багатоголосної вокальної музики.
Хоровий концерт - форма хорової музики, в основі якої лежить зіставлення двох або більше
співацьких партій
Хорова музика - музика призначена для хорових колективів.
Херувимська - духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими».
Хореографія - загальна назва танцювального мистецтва.
Хота - іспанський народний парний танець.
Ц
Церебральний – мозковий, який належить до великого мозку.
Цимбали - струнний ударний інструмент давнього походження.
Ч
Чардаш - угорський народний танець.
Челеста - ударно-клавішний музичний інструмент, де джерелом звука є хроматично настроєні
пластинки.
Частівки - народні жартівливі пісні .
Ча-ча-ча - кубинський народний танець.
Чонгурі - грузинський чотириструнний щипковий музичний інструмент з тихим голосом і ніжним тембром
Ш
Щедрівка - обрядова величальна пісня, що виконується під Новий рік, на Щедрий вечір
Шарманка - механічний музичний інструмент.
Комментариев нет:
Отправить комментарий