Лекція Недериця С. "Терапевтичний та розвивальний ефект музики"
Дітям про музику
Костюми на свята
Шапочки для сніговиків
Журнал "БВДС"
Коли осінь з жовтим пензлем вирушає у дорогу, У садочках зустрічають "День дошкілля" педагоги. Свято це - нове, незвичне для усіх працівників, Хто в садочку кожен ранок зустрічає млюків.
"День дошкілля" - свято тих, у кого в серці ласка, Хто і грається з дітьми, і читає казку. Хто розкаже про планети, про зірки, про небо. Хто розкаже, як любити Україну треба.
Про віночок і про стрічки, про цифри і звуки. Свято тих у кого вмілі, теплі, ніжні руки. Ми завжди дітей чекаєм, цілий день - із нами. І тому нас називають: другі наші мами.
(О.Щербань)
Патріотичне виховання дошкільників на заняттях з музичного виховання
Маля прийшло в великий та складний світ дорослих. В яскравому, радісному, багатоголосому світі, ми повинні допомогти нашим дітям знайти і полюбити красу музики.
Музика вливається в наше життя з дитинства. Маленьке дитя чує колискову пісню, яку співає матуся, нахилившись над його колискою. Малюк жваво реагує на потішку «Ладки, ладусі…» радісно посміхається та починає плескати в долоньки. Саме з цієї хвилини пісня та музика супроводжують його життя. Високі ідеали, казковий та чарівний світ відкриває музика дітям. Її виховне значення дуже вагоме. Музика пробуджує почуття любові до Батьківщини, оточуючого світу; відкриває духовну глибину, скарб українського народу та інших народів світу. Створює радість, викликає благородні почуття, розвиває емоційний настрій. Наближення до музики дає дитині світ радісних хвилювань.
Для чого потрібні музичні заняття?
Музичне виховання - багатогранний процес, який представляє собою формування особистості дитини, шляхом впливу на нього музики.
Види музичної діяльності дітей на музичному занятті різноманітні:
1. Спів.
2. Слухання музики.
3. Музично - ритмічні рухи.
4. Ігри.
5. Гра на дитячих музичних інструментах.
Музичні здібності дітей формуються і проявляються лише в процесі музичної діяльності і занять, які формують певний фонд знань, умінь і навичок.
Якщо дитину, нехай навіть музично обдаровану, не долучають до музичного мистецтва, якщо вона не слухає, не співає, не грає, то її задатки не розвиваються.
Зміст занять будується таким чином, щоб забезпечувалося поступовий музичний розвиток кожної дитини. Завдання музичних занять: виховувати емоційний відгук на музику різного характеру.
Глибоко хибною є думка тих батьків, які вважають, що можна не водити дитину на музичні заняття, а привести тільки на свято, що не принесе нічого окрім неприємностей для дитини. Все це відбувається, в силу незнання матеріалу, невміння виконати найпростіші танцювальні рухи, незнання слів пісень, невміння правильно і вчасно перешиковуватись. Дитина засмучується, плутається, нервує, часто плаче, заважає іншим дітям, які старанно вчили вірші, пісні, танці довгий час.
До свята дітей готують поступово, спочатку вивчаючи слова і мелодії пісень, рухи танців, а потім йде знайомство з віршами і казками, герої яких будуть «приходити» на свято. Розучування матеріалу на свято триває близько двох місяців. Діти поступово розучують весь потрібний матеріал на музичних заняттях, а потім закріплюють з вихователями пройдений на музичному занятті матеріал, вчаться правильно і виразно вимовляти слова віршів і уривки з казок, закріплюють виконання окремих танцювальних рухів. Завдяки спільній і щоденній праці музичного керівника і вихователів, ви, батьки, маєте можливість побачити розвиток вокальних, акторських, танцювальних даних у своїх дітей. Але без допомоги батьків свята не буде. На свято дитина повинна прийти в карнавальному костюмі (якщо це Новий рік), потрібні атрибути для вправ, маски.
Консультацію з оформлення костюма можна отримати у музичного керівника або у вихователя групи.Ви всі знаєте, що наздоганяти - це набагато важче, ніж поступово і вчасно вчити. Дітки, які не відвідують дитячий садок і мало відвідують, не дають іншим рухатися вперед і вчити щось нове, тому що доводиться повторювати і розучувати матеріал минулих занять. Не пропускайте музичні заняття без поважної причини, адже підготовка на музичному занятті завжди закінчується відкритим заходом - святом.
Свята: Навколосвітня подорож (Осінь), Новий рік, 8 березня, Випускний бал.
Розваги: День знань, День Святого Миколая, Різдво, Масляна, 1 квітня - День сміху, Великдень, 1 червня - День захисту дітей, розваги літнього періоду, День Незалежності України, Дні здоров'я, Спортивні свята та розваги.
Зовнішній вигляд дітей на музичних заняттях
Музичне заняття в дитячому садку проводиться два рази на тиждень в кожній групі. У ці дні діти приходять до музичної зали, де все приготовано для успішного проведення музичного заняття. Для того, щоб дитина могла вільно рухатися під час виконання вправ, танців необхідний відповідний одяг і взуття. Перш за все, взуття повинно бути фіксованим. Наприклад, чешки або балетки. І зовсім неприпустимо, щоб дитина була в кімнатних капцях. На музичних заняттях ми привчаємо дітей «бачити» прекрасне, пробуджуємо інтерес до навколишнього світу і його краси. А як же це зробити, якщо наші дівчатка приходять на заняття неохайні, а хлопчики в невипрасуваному одязі? Дуже важливо, щоб дівчатка були одягнені в спідниці, тому, що інакше їм просто не вдасться привчитися розкривати руками спідничку під час таночків. Це призведе до того, що у них з'явиться звичка тримати руки в повітрі, навіть коли вони будуть в спідниці або платтячку на святі. Хлопчики перед початком заняття обов'язково повинні добре заправити сорочки в шорти, щоб виглядати естетично.
Ми дуже просимо Вас, дорогі батьки, одягайте дітей по сезону. Чешки або балетки - це спеціальне взуття на час музичних і фізкультурних занять. Дитині необхідне правильне формування стопи. Для цього і носять взуття з чітко фіксованою підошвою. На музичних заняттях діти стають навшпиньки, виконують різні музично - ритмічні рухи, їм потрібна гнучка стопа, тому дітей перевзувають в чешки. Це передбачено санітарними нормами, і, окрім музичних занять і занять з фізичної культури, чешки в дошкільних установах не взувають.
Для профілактики плоскостопості і музичні керівники, і вихователі виконують з дітьми профілактичні вправи: ходьба на п'ятах, навшпиньки, на бічних сторонах ступні. Вдом рекомендуємо: покатати качалку, походити босоніж по масажних килимках, які можна виготовити самостійно - нашити мішечки і наповнити їх піском, горохом, квасолею, горіхами, шишками і так далі; розкласти хутро, поролон, `пластикові реп’яшки` і так далі; піднімайте пальцями ніг олівець або фломастер.
У балетках дуже важливим є наявність вклеєною на фабриці ортопедичної устілки з супінатором, призначення якої - профілактика виникнення плоскостопості.
Що наші малята відчувають у цю важливу мить?.. Про що мріють?.. Завітайте до нас на свято і запитайте про це у них самих! ♫Пісня «Першокласники» М. Ровенко
Ми з малятами середньої групи готуємося до Великодніх виступів. Пропонуємо і вам, батьки та малята інших груп, долучатися до нас! До вашої уваги тексти Великодніх пісень авторки В.Шкльоди. ♫ Пісня «Курочк
Сніговик (для дітей середнього і старшого дошкільного віку)
Мета: Вчити дітей рухатись на початок мелодії, зупинятися на її закінчення. Закріпити хороводний крок, вдосконалювати навички ходьби по колу. Розвивати координацію рухів, розвивати співочі навички. Створити дітям ігровий настрій.
Хід гри: (Діти ідуть по колу, Сніговик в протилежну сторону)
Друга ти вибирай,(Сніговик вибирає дитину і танцює з нею) Танцювати починай!
Рукавички дідуся Мороза
(Дідусь Мороз пропонує погратись з його рукавичками. Діти стають у коло і передають рукавички під музику, коли музика закінчується, то діти в яких рукавички виходять всередину кола, а діти промовляють слова.)
1.Рукавички одягай, І у колі пострибай.
(Діти в колі одягають по рукавичці і стрибають на місці, а інші діти плещуть в долоні. Потім знову під музику передають по колу рукавички)
2.Будуть рукавички кружляти, А ми дружно танцювати.
(Діти виходять в коло і кружляють на місці з рукавичками, а інші діти роблять пружинку. Потім знову під музику передають по колу з рукавичкою)
3. Рукавички присідають, А ми ніжку виставляєм.
(Діти виходить в коло і присідають на місці з рукавичками, а інші діти роблять каблучок.)
Колядин, колядин, А я в батька один. По колінця кожушок, Дайте, дядьку, п’ятачок. А п’ятак не дорогий, Дайте, тітко, ще й другий. З Святим вечором!
* * *
Колядин, колядин, А я в батька один. У новенькім кожушку, Винесіть пампушку. Будьте здорові!
* * *
Колядин, колядин, А я в батька один, Коротенька курточка, Дайте, бабцю, бубличка! З Святим вечором!
* * *
Я маленький хлопчик, З’їв куті горщечок, На узвар поглядаю, Вас із празником вітаю! А ви на це не звертайте, По вареничку давайте.
* * *
Я маленький хлопчик, Зліз на стовпчик. З мішком походжаю, Коляду збираю. Вечір добрий, Дайте пиріг довгий! Як не дасте пирога, То візьму вола за рога Та поведу до торга, Та продам за шага. Тпру, цабе!
* * *
Коляд, коляд, колядин, Я у батька один. Мені не дивуйте, Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, Дайте, дядьку, пиріжок. З Святим вечором Будьте здорові!
* * *
Я маленький хлопчик, Виліз на стовпчик, У дудочку граю, Христа прославляю! А вам всього найкращого У світі бажаю!
* * *
Я маленький хлопчик, Сів собі на стовпчик, В сопілочку граю, Діток забавляю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте. Яблучка, горішки — Це мої потішки. З Святим вечором!
* * *
Колядин-дин! Я, бабусю, один. Винеси мені пиріжок Ta поклади у мішок. З руками, з ногами, Щоб бігав за нами, Будьте здорові!
* * *
Коляд, коляд, колядин, А я в батька один. Якщо дасте кишку, То з’їм у затишку. А як дасте ковбасу, Я матусі занесу. Виносьте дохід, Бо знесем хату на лід, А з льоду та в воду, А з води та знов сюди. Добривечір!
* * *
Коляда, коляда, На поличку погляда. Там ковбаси лежать, Вони в шанічку біжать. Дай, бабусю, ковбасу — Літом коней попасу. Не даси ковбаси — То сама паси.
ДІВЧАЧІ КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ
Я дівчинка маленька,
Спідниченька рябенька. Чобітки корковенькі, Будьте з празничком здоровенькі!
* * *
Я маленька дівочка, Як у полі квіточка, Я ще не знаю ні «аз», ні «буки», Дайте мені червінчика в руки. Будьте з празником здорові!
* * *
Я маленька дівонька, Як у полі квітонька, На сопілці граю, Пісеньку співаю — Всіх вас розважаю. Будьте здорові!
* * *
Я дівчинка маленька, Моя ніжка босенька, Пик, мик, Дайте колядник.
* * *
Я маленька панночка, Як в гаю фіалочка, Раненько встаю, Оченята протираю, З празничком поздоровляю!
КОЛЯДКИ
Добрий вечір тобі, пане господарю! Винеси ти нам ковбасок пару, Ой походи коло пічки, Пошукай нам перепічки. Винеси сала, не скупися, Щоб ячмінь твій уродився, Щоб нажали сто кіп жита, Щоб сім’я була вся сита! Щоб скотинка водилася, Щоб пшениця родилася, Щоб у хаті всього мали — Колядників пригощали!
* * *
Ой дай, Боже, святок діждати, Підем до діда колядувати. А в нашого діда є багато хліба: Два стіжка жита, А третій пшениці — На паляниці, А четвертий гречки — На гречанички, А п’ятий вівса, Та й колядка вся. Добрий вечір!
* * *
Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда, А баба з пічурки — Гуляють у жмурки. Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба не дивиться Та на діда кривиться. Будьте здорові!
* * *
Добрий вечір вам! Дайте дохід нам! Як не дасте доходу — Перевернем хату на воду! Та не ламайте, Та по цілому давайте! Добрий вечір, Святий вечір!
* * *
Колядую-дую, Ковбасу чую, А ще мало, Дайте сало. Сало велике, Лико порвалось, Сало зосталось. Добрий вечір!
* * *
Ой колядка, колядниця, Дайте маку і кутиці. Як не дасте, одкажіте, Моїх ніжок не знобіте. Мої ніжки невеличкі, Купіть мені черевички, Черевички гарненькі, А пальчики біленькі. Ой коляда, колядень! Як уночі, так і вдень! Я уночі не піду, Бо собачки нападуть, Колядички одберуть.
* * *
Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, дядьку, п’ятака! Як не дасте п’ятака, Візьму вола за рога Та виведу на моріг, Та викручу правий ріг. Буду рогом трубити, А воликом робити, Пужкою поганять, Хліб-сіль зароблять. Будьте здорові З празничком!
* * *
Що на полиці Дві паляниці Ще й страва. Ходить бабуся Коло дідуся, Як пава. Сидить дідусь На колодочці, Сумує. Ходить бабуся Коло дідуся — Частує.
* * *
Вибіг баранець Із нових сінець, Наставив пужку: — Дайте пампушку! Наставив ріжок: — Дайте пиріжок! Наставив жменьку: — Дайте копійку!
* * *
Бігла мишка по льоду, Загубила коляду, А ти біжи, позбирай — Буде шишка й коровай!
* * *
Дай, Боже, вечір добрий! Дайте пиріг довгий. А хоч коротенький, Так мачку повненький, Без ручок, без ніжок, Щоб не побіг у сніжок! Та не ламайте, Та по цілому давайте.
* * *
Із Різдвом Христовим Ми щиро вітаєм! Щастя й здоров’я Ми усім бажаєм! Нехай віра в серці Кожного засяє, Матір Божа з неба Усіх привітає!
* * *
Сидить півень на криниці Спустив крильця ще й косиці, Сюди — мах, туди — мах, А у вас тут млинець пах.
* * *
Ой у пана-господаря Через сад стежка, Туди йшли три товариші: Перший товариш — яснеє сонечко, А другий товариш — ясний місяченько Третій товариш — дрібний дощичок. — Що ти скажеш, яснеє сонечко? А сонце каже: «Нема над мене! Як же зійду я в неділю рано, Обігрію ж всі гори й долини, Поля, діброви, церкви, костьоли». — А що ти скажеш, ясний місяцю? Місяць же каже: «Нема над мене! Як же я зійду ввечері повний, Освічу ж бо я гори й долини, Поля, діброви, гостям дороги». — А що ти скажеш, дрібний дощику? А дощик каже: «Нема над мене! Як же я піду три рази в травні, Розвеселю ж я гори й долини, Поля, діброви, жита, пшениці, Жита, пшениці, всякі пашниці».
* * *
Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна Увесь світ осіяла. Де Христос родився, З Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився. Ангели співають, «слава» сповіщають, Як на небі, так на землі Мир проповідають. Пастушки с ягнятком Перед тим Дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. Давид виграває, в гуслі ударяє, Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо, Із Марії рожденного, Смиренно благаймо: — Просим тебе, Царю, Небесний Владарю, Даруй літа щасливії Цього дому господарю! Щоб і хліб родився, Щоб і скот плодився, Щоб цей пан-господар Нічим не журився. Просим тебе, Царю, Молим тебе нині — Даруй щастя, верни славу Нашій Україні!
* * *
Добрий вечір тобі, пане господарю! Радуйся! Ой, радуйся, земле, Син Божий народився! Застеляйте столи та все килимами. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... Та кладіть калачі з ярої пшениці. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... Та прийдуть до тебе Три празники в гості. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... Ой перший же празник — Та Різдво Христове. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... А другий же празник — Василя святого. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... А третій же празник — Святе Водохреще. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... А що перший празник Зішле тобі втіху. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... А що другий празник Зішле тобі щастя. Радуйся! Ой, радуйся, земле,... А що третій празник Зішле всім нам долю. Радуйся! Ой, радуйся, земле,...
* * *
Зірничка з неба світло кидає, Христос-дитятко нині рождаєсь. Світи, зірнице, Христу й Марії, Кріпи в нашім серці віру й надію. Хай ця зірничка в різдвяні свята Несе нам щастя по наших хатах! Здоров’я, втіху, пошану від світа, Багатства і долі на многії літа! Христос ся рождає!
ПОБАЖАННЯ ПО КОЛЯДІ (ПОКОЛЯДЬ)
А за цими словами
В дзвіночки дзвоним, В дзвіночки дзвоним, А всім ся клоним, Щастям, здоров’ям, Ще й віком довгим, Ще й віком довгим, Прибутком добрим, Й самі собою, і з дружиною, І з усім чадом, і з святим Ладом.
* * *
Ой ми вже вам відщебетали, Як соловейко у лузі, в тузі, Як зозулечка в вишневих садах, Як ластівонька в побитих домах, Як перепілка при буковинці, При буковинці, при густій нивці, При густій нивці, в ярій пшеничці.
* * *
Ми колядували, Ми вас віншували, Нам ні пиріжечка, Нам ні шеляжечка, Нічого не дали. Посунемо далі; Де пиріг почуєм, Там заколядуєм.
* * *
Віншую вас, пане господарю, Ції свята відпровадити, Других дочекати, Від сто літ до сто літ, Поки вам Пан Бог назначив вік. Христос рождається!
13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки (Маланки)
ЩЕДРІВКИ
Ой, господарю, господаречку, Пусти в хату Меланочку, Меланочка чисто ходить, Нічого в хаті не пошкодить. Як пошкодить, то помиє, Їсти зварить та й накриє. Добрий вечір, щедрий вечір!
* * *
Де горобчики щебетали, Там три хлопчики щедрували. Один носить, другий просить, Третьому дайте, не забаряйте. Коротенький кожушок — Дай, бабусю, пиріжок! Не винесеш пирога, Візьму вола за рога, Та виведу на моріг, Та викручу правий ріг. Винесіть ковбасу Й мірочку вівса — От вам і щедрівка вся.
* * *
Прийшли щедрувати до вашої хати. Щедрий вечір, добрий вечір! Тут живе господар — Багатства володар, Щедрий вечір,... А його багатство — золотії руки. Щедрий вечір,... А його потіха — хорошії діти. Щедрий вечір,...
* * *
Щедрии вечір, пане господарю, Щасти, Боже, твоєму товару, Твоєму товару, твоєму достатку, Щоб ти не мав ніколи припадку, Ні в коморі, ні на оборі!
* * *
Щедрику-ведрику, Дайте вареника, Грудочку кашки, Кільце ковбаски, А ще й вареничку, А ще й паляничку, А ще на дохід Паляницю й хліб, Решето вівса, А зверху ковбаса! Добрий вечір!
* * *
Ластівка-щебетушечка Під віконцем щебетала, Господаря побуджала: — Ой устань, устань, пан-господар Ой засвіти свічу ясненькую, Побуди челядь красненькую. Що ясна зоря — то твоя жона, А звіздоньки — то твої дітоньки. Будьте здорові з праздником!
* * *
Щедрівочка щедрувала, До віконця припадала: — Що, бабусю, напекла, Неси скоріш до вікна! Не щипай, не ламай, А по цілому давай.
* * *
Щедрий вечір, добрий вечір. Давайте дохід, Бо перекину хату на лід, А з льоду та в воду, Якщо не дасте доходу! Будьте здорові, 3 празником!
* * *
Добрий вечір, пане-господарю! Винеси ж нам ковбас пару. Ой походи коло пічки, Пошукай нам перепічки. Ой походи коло кваски, Пошукай же нам ковбаски. Винеси сала, не скупися, Щоб твій ячмінь уродився. Щоб нажали сто кіп жита, Щоб сім’я була вся сита. Щоб скотина водилася, Щоб пшениця родилася.
* * *
Чи вдома, вдома пані бабуня? Що ж вони роблять, Що ж вони діють? А вони діють — золото віють. Золото віють, срібло палають. Ой прийшли до них онученьки їх: — Дайте нам, бабусю, хоч одвійочку Хоч одвійочку, хоч одмірочку. А ми понесем до золотаря, Поробим віночки на головочки.
* * *
Щедрий вечір, а я йду. Сидить зайчик на льоду. А я його став питати, Куди іти щедрувати. А він мені показав, Ще й вушками помахав. Іди, іди туди, Де добрії люди, Де хороша господиня, Де хороший господар Дають дітям щедрий дар. Добрий вечір!
Щедрик добрий, я не гірший. Дайте млинця, котрий більший! Що щедрушка — то пампушка, Що щедреник — то й вареник.
* * *
Щедрик, щедрик, Винесіть вареник, Грудочку кашки, Кілечко ковбаски. Винесіть книш, Бо впущу в хату миш. Винесіть ковбасу, Бо всю хату рознесу. Дайте ще кишку, З’їм у затишку.
* * *
Горобчик летів, Хвостиком вертів. А ти, дядьку, знай, Копієчку дай. З Новим роком вас!
* * *
Щедрівочка щедрувала, Ворітечка поламала. Не журися, хазяїне, Ворітечка полагоджу! Щедрик-щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала вона щебетати, З Новим роком всіх вітати. Будьте здорові, Хазяїн з хазяйкою, Та й з усім домом, Та й з усім родом, Віншуємо щастям, здоров’ям! Ми щиро бажаємо В році Новому Миру і злагоди Вашому дому! А ще вам бажаєм Бути з добрим урожаєм, Здоров’я, щастя На весь рік, Щоб жили ви краще, Ніж торік! З Новим роком Будьте здорові!
Щедрую, щедрую, У вас цукерки чую. А ви, дядьку, вставайте Та мені одну дайте.
* * *
Пане господарю, чи спите, Чи чуєте, чи дома ночуєте? Чи скажете щедрувати, Свій дім звеселяти?
* * *
Щедрий вечір, щедрівочка, Залітає ластівочка, Ластівочка залітає, Господаря розбуджає: — Вставай, вставай, господарю Подивися до товару. На оборі дві корови, Вони мають по бичкові, Тії бички не хороші, Вони варті чотири гроші. Тії гроші не полова. А Марійка чорноброва.
* * *
Щедрик-ведрик, Дайте вареник, Щедрик-ведрик, Сивий веприк. Із колосочка — Жита мисочка, Із снопочка — Ціла бочка. Вам щедрець — Мені млинець, Грудочку кашки, Пару яєць.
* * *
Щедрівочка щедрувала, Під віконце підбігала. — Чи ти, тітко, наварила, Чи ти, тітко, напекла? Неси мені до вікна, І вареник, і пиріг Неси швидше на поріг! Як гаряче — давай нам. Як холодне — нехай вам. А в нашої неньки Рученьки біленькі, Кругом столу ходить, Варенички робить. Сидить баба на припічку В рябенькому очіпочку, А дід на стільці, Обуває постільці. А нас не питайте, По копійці дайте.
* * *
Ой там, за горою, та й за кам’яною Щедрий вечір, на добрий вечір! Ой там виходило три товариші. Щедрий вечір,... Що перший товариш — Яснеє сонце. Щедрий вечір,... Що другий товариш — То ясен місяць. Щедрий вечір,... Що третій товариш — То дрібен дощик. Щедрий вечір,... Що сонечко скаже: «Як я ізійду — Щедрий вечір,... То зрадується старе й малеє». Щедрий вечір,... А місяць каже: «Як я ізійду — Щедрий вечір,... То зрадується весь звір у полі. Щедрий вечір,... Ой звір у полі, чумак у дорозі, Щедрий вечір,... Чумак у дорозі, хазяїн у домі». Щедрий вечір,... А дощик каже: «Як я ізійду — Щедрий вечір,... То зрадується жито й пшениця. Щедрий вечір,... Жито й пшениця і всяка пашниця». Щедрий вечір!
* * *
Ой, сивая та зозуленька, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Усі сади та й облітала. Щедрий вечір,... А в одному та й не бувала. Щедрий вечір,... А в тім саду три тереми. Щедрий вечір,... А в першому — красне сонце. Щедрий вечір,... А в другому — ясен місяць. Щедрий вечір,... А в третьому — дрібні зірки. Щедрий вечір,... Ясен місяць — пан господар. Щедрий вечір,... Красне сонце — жона його. Щедрий вечір,... Дрібні зірки — його дітки. Щедрий вечір,...
ВІНШІВКИ ГОСПОДАРЯМ
Дай же вам, Боже, у полі роду,
У полі роду, у хаті згоду. Дай же вам, Боже, широкі ниви, А на тих нивах рясні ячмені, В перо пернисті, в зерно зернисті, Віншуємо вам щастям, здоров’ям, Щасливі літа, многії літа!
* * *
Ой дай вам, Боже, у полі врожай. У полі врожай на пшениченьку, На рясні снопи, на густі копи. Би-сте ходили межи копами, Як ясний місяць межи зірками. Ой дай, Боже, в дім здоровлінько, В дім здоровлінько на челядоньку, У дворі партінько на худобоньку. Віншуємо вас із цими святами!
* * * Слава нашим господарям, Що так ґречно нас приймали. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Що так ґречно нас приймали, Медом-пивом пригощали. Щедрий вечір,... Всі ми раді в цьому домі Веселенько погуляти. Щедрий вечір,... Та на цей раз вибачайте — Нам пора вже вирушати. Щедрий вечір,…
* * *
В городі зело — в хаті весело. В коморі зерно, а в дворі мирно. Всі голубоньки сивесенькі, Ще й ластівоньки малесенькі. До ваших вікон поприлітали, Многая літа защебетали.
* * *
Вам вклоняюсь, вас шаную, Вас шаную, вас віншую Щастям-здоров’ям, Ще й віком довгим, Від нині за рік Та від року повік!
ВІНШІВКИ ХЛОПЦЯМ
Рости великий, Будь довговічний. Будь довговічний, Людям величний. Тату й матусі, Та й на утіхочку, А людям добрим Та й на порадочку. Великий рости За щедрівку плати.
* * *
Великий рости, На весілля проси, А за коляду плати. А за сим словом Бувай же здоров. Бувай же здоров, Ґречний Миколо! Дай же ти, Боже, В городі зілля, В городі зілля, А в домі весілля. А за цим словом Та бувай же здоров, З сестрами, з братами, З приятелями.
ВІНШІВКИ ДІВЧАТАМ
Бувай здорова,
Рости велика, Рости велика До черевика. Від черевика До чоловіка. Бувай здорова Не сама з собою, Не сама з собою, А з батьком і матінкою. З батьком і матінкою І зо всі домом!
* * *
А за сим словом Будь нам здорова, Сама з собою Та із ґаздою, Та й з усім домом, Та й усім родом. Віншуємо тебе Щастям, здоров’ям!
Гоп-гоп, козуню, Гоп-гоп, сіренька, Гоп-гоп, біленька, Ой, розходилася, розвеселилася По всьому дому, по веселому! Де коза ходить, там усе родить: Де коза дійкою, там жито міркою, Де коза ногою, там жито копою, Де коза рогами, там жито стогами Де коза буває, там все проростає, А де не буває, там все пропадає. А в Михайлівці всі хлопці стрільці – Встрелили козу в правеє вушко, В правеє вушко, в саме сердечко. Тут коза впала, нежива стала. А міхоноша бере дудочку: Надува козі та й у жилочку. Надулася жила, коза ожила. Та й пішла коза та й стрибаючи, Та й стрибаючи, та гасаючи, Своїх діток та шукаючи!.. Трррт, коза! Танцюй, танцюй, козуню, Танцюй, танцюй, небого, Дасть тобі ґазда півзолотого.
14 січня — Новий рік за старим стилем, Василя — покровителя хліборобства
Зранку хлопчики до 14 років засівали власну хату, а потім оббігали сусідні оселі. Зерно для засівання - жито чи пшеницю - насипали а спеціально виплетену рукавицю.
ЗАСІВАНОЧКИ
Ходить Ілля на Василя, Несе пугу житяную. Туди махне і сюди махне. Де замахне — жито росте. Роди, Боже, жито, пшеницю, Всяку пашницю, У полі ядро, у домі добро, У полі колосок, у домі пиріжок! Здрастуйте, з Новим роком, З Василем!
* * *
Благослови, Боже, Ще й цей Новий рік, Щоби був щасливий Кожний чоловік.
* * *
Сійся, родися жито, пшениця, Горох, чечевиця і всяка пашниця, Внизу корениста, А зверху колосиста, Щоб на майбутній рік Було більше, ніж торік. Щоб всього було доволі І в коморі, і на полі. Сію, сію, посіваю, З Новим роком поздоровляю!
* * *
Сію, вію, посіваю, З Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я Та на Новий рік. Щоб уродило краще, ніж торік, — Жито, пшениця і всяка пашниця, Коноплі під стелю на велику куделю. Будьте здорові з Новим роком Та з Василем! Дай, Боже!
* * * Сію, сію, засіваю, Вашу хату не минаю, З Новим роком йду до хати, Щось вам маю віншувати: Щоб не було у вас Сварки в хаті, Ні вітру в загаті! Діти щоб були здорові, їсти кашу всі готові, Щоб була вам з них потіха, А нам грошей хоч з півміха.
* * *
Я несу щедрівочку в будинки, Сію-вію житечко з торбинки. Сію-вію зернята-зоренята. Хай добром проміниться кожна хата! Як моя торбиночка порожніє, Так навколо радістю світ повніє. Будьте здорові! З Новим роком!
* * *
Сію, сію, засіваю, Що дасте — заховаю. Що не дасте — То самі з’їсте.
* * *
Сійся, родися всяка пашниця: Жито, пшениця, Ячмінь, овес, гречка, Горох, сочевиця, Та на цей Новий рік Хай вам дасть Господь Бог, Щоби-сьте біди-смутку не знали, В щасті, здоров’ї Многії літа проживали, А по смерті Царство небесне оглядали. Гаразд вам, Мир Божий зо всіма вами!
* * *
Місяченьку, мій братику, Зійди рано, постій мало. Поки я бички позапрягаю, Жито-пшеницю порозсіваю. Роди, Боже, жито і пшеницю, Без кукілю, без метлиці. А нам дайте по варениці.
* * *
Сійся, родися жито-пшениця, Всяка пашниця, На щастя, на здоров’я, На Новий рік, Щоб уродило краще, як торік.
* * *
Сійся, родися, Жито, пшениця, Всяка пашниця, Зверху колосиста, Зісподу корениста. На столі хлібами, В печі пирогами! Будьте зі святом здорові, З Новим роком!
* * *
Сію, сію посіваю, З Новим роком вас вітаю, — Щоб родилася пшениця Й колосилася пашниця, Щоб гараздилось у хаті, На діла завжди багаті! З Новим роком вас, З новим щастям вас!
* * *
Сію, сію, посіваю, З Новим роком вас вітаю! Щоб було у вас в стіжку, І в мішку, і в коморі, і в оборі, В ложці, в мисці, І в колисці.
* * *
Сійся, родися жито, пшениця, На щастя, на здоров’я Та на Новий рік, Щоб уродило краще, Ніж торік, — Коноплі під стелю, А льон по коліна, Щоб вас, хрещених, Голова не боліла, Будьте здорові з Новим роком! Дай, Боже!
* * *
Сієм, сієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм, На щастя, на здоров’я, На Новий рік, на нове літо. Сійся, родися, Жито, пшениця й усяка пашниця! Щоб бджоли велися Та медок-солодок носили На жовтий вощечок. Щоб вівці та корови Були у ґазди здорові. Будьте здорові з Новим роком!
18 січня — другий Святвечір, Голодна кутя
Останній день колядок і щедрівок.
Весь день постують. Сідають вечеряти, як засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти вибігають на вулицю і, взявши макогони, стукають у причільний кут, ворота й тини, «проганяючи кутю»:
Тікай, кутя, із покутя, А узвар — іди на базар, Паляниці, лишайтесь на полиці, А дідух — на теплий дух, Щоб покинути кожух.
Дідуха несуть на вигін чи в садок і палять: символічно прощаються з зимою й закликають весну. Попіл з дідуха несуть на город – «щоб огірки родили».
19 січня — Водохреще, Йордан
За тиждень до Водохреща прорубували на річці чи ставку ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його поруч з ополонкою й обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували з льоду престол. Усе оздоблювали аркою з ялинових чи соснових гілок.
У цей день жінки та дівчата несли хрестити «трійцю» — три свічки з пучком калини, васильків чи безсмертників. Їх перев'язували квітчастою хустиною, намистом і барвистими стрічками. «Трійцю» запалювали від свічок, що горіли на престолі, а після освячення води - її гасили, занурюючи свічки в ополонку. Хлопчики приносили на Водосвяття голубів, яких випускали після богослужіння. Потому родина поверталася додому. Батько брав пучок васильків чи безсмертників і окроплював освяченою водою все в хаті та в господарстві. Потім крейдою писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Перед обідом усі пили освячену воду. По обіді дівчата бігали до річки вмиватися в «йорданській воді» чи вмивалися вдома освяченою водою, у яку клали пучок калини або коралі, щоб щічки були рум'яні. Хлопці збиралися на льоду й змагалися хто кого переможе. Молодь і діти каталися на санях.
Гей, ти, пане, пане-господарю! Щасти, Боже, із Йорданом, Із Йорданом, із водицею, Із царицею, і усім домом, І усім добром, із твоєю дружиною, Із твоєю челядкою, Із дочками, як чічками. Господарю, як королю, щасти, Боже З усім двором, із челядкою багатою Із роями, із ланами, Із сусідами, із панами, Із Господом Христом Богом, На здоров’я, на літ много! Дай, Боже!
* * *
Ой на водах на Йорданах
Там Ганнуся молодая Біль білила, ручки мила, Срібний перстень загубила. Побігла-бігла по татусенька: — Ідіть, татусеньку, Перстень знайдіть! Татусь пішов — Перстень не знайшов, Перстень не знайшов — Додому прийшов. А миленький пішов, Перстень знайшов. Віншую тебе вінцем-барвінцем, Щонайкращим молодцем.
* * *
Ой, на леді, на Йордані Святять воду три янголи. Йордан воду розливає, Ворон-коні напуває. Там Орися біль білила, Рум’янеє личко мила, До місяця говорила: — Ой, місяцю, місяченьку, Освіти ясно криниченьку, Немає ким дати знати — Їдь, батеньку, біль збирати. Батенько сі відмовляє: — Я не піду, не поїду, В мене сани не складані, Ворон-коні не ковані. Миленький сі не відмовляє: — А я піду, я поїду, В мене сани поскладані, Ворон-коні поковані, Буде Христос на Йордані.
* * *
Ой на Йордані тиха вода стояла, Там Божа Мати свого Сина купала Скупавши Його, В біленькі пелюшки повивала, Повивши Його, В золоті ясельця вложила, Зі срібла-золота Приголовочок приклала. Вложивши в ясельця, Тричі поколихнула: — Лелю-полелю, Мій Синоньку єдиний! Ой на схід сонця Приїхали три царі — Стали гадати, Чим це Дитя обдарувати. Один дарував Святим миром і кадилом, Другий дарував — Ім’я Ісус Христос дав, А третій дарував — Золоту квітку в ручки дав. То ж не квіточка — Христове Різдво, Всьому миру хрещеному радісно!
* * *
На Йордан-ріці тиха вода стояла. Там Мати Божа Ісуса Христа купала. А скупавши, в шовкове повила, А сповивши, в ясельця поклала. А над тими яслами сірі воли стояли. На Святе Дитятко Своїм духом дихали. На Святе Дитятко Своїм духом дихали, Поки Ісуса Христа із яселець узяли. Узяли Ісуса Христа, На престолі поклали. А коло престолу три ангели літали. Та взяли Христа за крилята, Та понесли попід небеса. Ой небеса розчинилися, Всі святі Йому поклонилися.
* * *
Дай, Боже, що ми сказали, Аби і так стало і вам, і нам, І цьому щасливому двору, І всьому миру Господньому! Хай вам святиться, веселиться Святая йорданська водиця. Як нині і в рік, і від року в рік, І на цілий вік! Христос хрещається!
За матеріалами: Колядки, щедрівки. Малюнки Вікторії Дунаєвої. Редактори О. Любарець, О. Скопненко. Художнє редагування, дизайн Комп’ютерний набір С. Пухкої, Д. Степанова. Київ, «АСТ-ПРЕС-ДІК-СІ», 2000 р., 64 с. "Танок з вербовими гілочками"
Русский текст Кириллова Л.В., перевод Валентины Литовченко.
1. Гілочки тримаємо, Танець починаємо. Будемо рівненько йти, Гілочки свої нести. Ля-ля-ля, ля-ля-ля, Гілочки свої нести.
2. Угорі махаємо, Тупать починаємо. Помилуйтесь на діток – Який гарний наш танок! Ля-ля-ля, ля-ля-ля, Який гарний наш танок.
3. Гілочко, нас заховай, З нами в схованки пограй. Наші діточки знайшлись І кружляти розійшлись. Ля-ля-ля, ля-ля-ля, І кружляти розійшлись.
4. Їх до щічки притулить Дуже-дуже всім кортить. Потім у букет зберем І у кошик віднесем. Ля-ля-ля, ля-ля-ля, І у кошик віднесем.
ВЕЛИКДЕНЬ
Слова до пісні "Мишки на Великдень Пасочку Мiсили"
автор слів: Зоряна Лісевич
Мишки й мишенята пасочку місили:
Борошно крізь сито сіяли-трусили.
Масло додавали й молочко тепленьке,
дріжджі, цукор, яйця, і родзинок жменьку.
Пасочка, пасочка, буде в мишок пасочка.
«Пасочка, пасочка!» – радо скаче Ясочка.
Мишки й мишенята тісто замісили.
Тісто випікати в пічку посадили.
Смачно пахне паска, аж на цілу хату –
певно вже спеклася, гайда витягати.
Пасочка, пасочка, пасочка, як сонечко,
пасочка, пасочка, стигне на віконечку.
Тішаться - танцюють мишки й мишенята.
На Великдень в гості просять завітати:
«Пишна рум’яненька вийшла наша паска.
Пригощайтесь, друзі, паскою, будь-ласка.
Пасочка, пасочка, пасочка, як сонечко,
пасочка, пасочка – їжте на здоров’ячко!»
Граємо з музикою - інтерактивний посібник для занять з дошкільниками з музичного розвитку
Все про композиторів
Вольфганг Амадей Моцарт
27 січня 1756 року в Зальцбурзі родився один із самих відомих композиторів.
Михайло Михайлович Вербицький
Ще не вмерла України і слава, і воля... Для кожного українця це особливі слова та особлива мелодія
4 березня 1815 року народився Михайло Вербицький композитор, автор музики на вірш М. Чубинського
Довідка. 6 березня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про Державний Гімн України". Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
"Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду".
Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Народна музика – це та частина культури, яка приховує таємниці або розкриває секрети цілих епох та народів. У музиці сховані всі радощі та печалі поколінь. Наша країна має унікальний арсенал народних інструментів. І вони надали особливий характер та колорит нашій культурі.
Сопілка
Сопілка стала широко розповсюдженою серед українців ще у часи Київської Русі. Взагалі вона є одним з найдавніших духових інструментів. За деякими припущеннями, на території сучасної України вона вперше з’явилась ще 20 тисяч років тому. Також згадки про неї зустрічаються у літописах ХІ століття, українських народних піснях, казках, легендах та думах.
Цимбали
Учені заявляють, що цьому інструменту вже понад три тисячі років. До України він потрапив у середні віки. Досі тривають суперечки щодо того, як цимбали потрапили в Україну. За однією версією, цимбали увійшли на Закарпаття з території Угорщини, а вже потім поширились на Гуцульщину та Галичину. Інша гіпотеза наполягає, що цей струнний інструмент потрапив в Україну з Білорусі, куди ще у ХІІІ столітті їх могли привезти музиканти хрестоносців. Цимбали являють собою струнний музичний інструмент, який складається з дерев’яного корпусу та натягнутих над ним струн. Зазвичай, верхня частина виготовляється з ялини або смереки, а нижня — із явору.
Бугай
Достеменно невідомо, коли з’явився бугай. Він використовувався у побуті й у чехів, й поляків, й румунів. Але у нас він зберігся переважно у Західній Україні. Інструмент мають робити самі виконавці. Для цього необхідне дерев’яне барильце, яке з двох боків треба обтягнути шкірою. Потім до одного з боків по центру додають пучок конячого волосся. Після цього один музикант бере інструмент під руку, а інший смикає руками за волосся. Так, виходить ревучий звук, який нагадує ревіння бугая. Але, щоб звук був більш повним, перед початком гри виконавець має намочити руки.
Бандура
Бандура – це оригінальний український інструмент, який набрав популярності ще у XVI сторіччі. Він виглядає, як овальний корпус з грифом, на якому розташовані кілки для басових струн та приструнків зі стабільною висотою звуку. Бандура – це як струнне фортепіано, на ній також можна брати акорди та грати всіма пальцями одразу. Є декілька варіантів гри на бандурі. Зокрема, харківський та чернігівський. У першому випадку інструмент тримають вертикально, притискають до грудей та грають по всіх струнах обома руками. А другому – бандуру розгортають ліворуч, і таким чином лівою рукою грають на басах, а правою – лише на приструнках.
Зозулька
Ми звикли, що зозулька є здебільшого дитячою іграшкою. Але така “забавка” має велику історію. Зозульки виробляють із глини та надають їм форму різних тваринок, пташок та хатинок. В них є спеціальні отвори. В основний вдувають повітря, а з маленьких, які розташовані по боках інструменту, вилучають звуки різної висоти. Висота звуку залежить від того, який з отворів у момент гри закритий чи відкритий.
Гудок
Гудок є прообразом скрипки та одним з найдавніших струнних смичкових інструментів. Всі звуки на ньому видобуваються за допомогою лукоподібного смичка. Цей дивовижний інструмент зображений на фресках ХІ століття у Софійському соборі. А це свідчить про те, що з’явився він на території сучасної України ще задовго до цього. На гудках грали переважно веселу танцювальну музику.
Трембіта
Трембіта є гуцульським духовим музичним інструментом. Досі лишається поширеним інструментом на сході українських Карпат. У середньому довжина трембіти складає три метри, але вона може сягнути й восьми. До речі, від довжини інструменту залежить й висота звуку. На вузький кінець трембіти встановлюють дерев’яний або металевий мундштук. Виготовляють її зі смереки та обгортають березовою корою. Але вважається магічною та трембіта, яка виготовлена з “громовиці” – дерева, у яке потрапила блискавка. Раніше трембіта була єдиним засобом зв’язку між вівчарами. За допомогою інструменту вони могли оповіщати про своє місцеперебування, а також попереджати про небезпеку. Звук трембіти може лунати на 50 кілометрів. Цікавою є історія виникнення трембіти. Легенда розповідає, що колись дуже давно покохали один одного парубок та дівчина. Але через деякий час родина молодої красуні перебралась до Говерли, а сім’я, де виріс юнак, попрямувала у Бескиди. Сумуючи за коханою, хлопець вигадав трембіту із силою громовиці. Як гукне – чути аж на Говерлі. Але згодом юнак загинув у бої з диким звіром, а дівчина про це не знала. Марно чекала вона коханого, а потім взяла свою трембіту та піднялась на Говерлу. Відтоді ніхто її більше не бачив. І кажуть, коли у Карпатах гинула чиясь любов, то з Говерли було чути печальний звук трембіти…
Україна – одна з наймузичніших та найспівучіших націй у світі. Споконвіку пісня приходить до нас у материній колисковій та супроводжує впродовж усього життя: у роботі, і в коханні, в смутку і в радості. А яка ж пісня без музики? Саме музичні інструменти є яскравим доказом надзвичайно глибокої музичної культури українців.
Своїм корінням українські народні музичні інструменти сягають ще часів Київської Русі, вони змінювалися впродовж століть відповідно до змін у культурі, побуті та звичаях. Так поступово набули національних ознак. Зараз ми маємо чимало забутих музичних інструментів, які нам навряд чи колись вдасться почути.
Пропонуємо вам добірку цих трішки дивакуватих інструментів
Жалійка
Жалійка – це духовий інструмент. На вигляд, як дерев’яна дудка, у кінець якої вставляється пищик. У верхній частині вона має 6-9 отворів для підсилення звуку. На кінець трубки одягається розтруб, він виготовлюється з коров’ячого рогу або берести. Жалійка має різкий, голосний, гугнявий звук. Інструмент використовується в п’єсах награвального, танцювального характеру. Почути жалійку можна у виконанні сучасного український етно-хаос гурту ДахаБраха.
Цитра
Цитра – давній струнний щипковий інструмент у формі пласкої, спереду трохи зігнутої резонансної скриньки з круглим вирізом посередині. На її грифі з металевими поріжками натягнуто 5 металевих струн для виконання мелодії за допомогою плектора, який одягають на великий палець правої руки.
Цей старовинний музичний інструмент нині рідкість в Україні. Справа в тому, що саме цитру оголосили націоналістичним інструментом і почали знищувати. Проте в середині 19 століття цей інструмент користувався великою популярністю. Недорога і “портативна” цитра заміняла українцям із середнім достатком фортепіано. Часто саме такий музичний інструмент можна було зустріти в сім’ях вчителів і священиків.
Але з приходом радянської влади все змінилося. Адже перший варіант українського гімну був написаний для виконання саме під цей музичний інструмент! Так цитра була забута.
Ліра
ЛІРА – струнний щипковий музичний інструмент з найдавніших часів. В Україні ліра була напарницею кобзи та бандури. Часто на ній виконували сумні пісні, канти, псалми, думи, хоча в репертуарі лірників були і веселі танцювальні пісні. Адже лірник міг “задати жару” і на весіллі!
Переважно сумний репертуар був обумовлений надривним тембром ліри. Тривалий час традиція гри на цьому інструменті була забута. Зараз послухати її можна під час виступів ансамблів, які грають етнічну музику.
Дримба
Дримба – є доволі розповсюдженим інструментом у Західній Україні, його часом називають – варган, у лемків – орган. Дримба нагадує невелику металеву підкову, кінці якої подовжені паралельно один одному. У центрі закріплений сталевий язичок із загнутим кінчиком.
Грають на дримбі в такий спосіб: лівою рукою прикладають дримбу до губ, щоб вона торкалася зубів, а правою смикають за металевий прутик. Утворюється характерна вібрація. На цьому інструменті і досі люблять грати на Гуцульщині. А в Закарпатському народному хорі був відомий ансамбль дримбарів з 45 учасників. Подібні ансамблі є селах Івано-Франківської області.
Басоля
Басоля – струно-смичковий інструмент, який ззовні нагадує скрипку або віолончель, але він, як правило, більший і набагато гучніший по звуку. Вона мала три або чотири струни і грали на ній лукоподібним смичком. Потреба у створенні басолі виникла в народній музичній практиці тоді, коли почали виникати інструментальні ансамблі. І зараз вона використовується лише в ансамблях троїстих музик.
Коза
Коза (дуда). Один із найулюбленіших у народі інструментів. Найбільш розповсюджена його назва – волинка. Вона виготовляється з вичиненої шкіри кози або теляти. З цієї шкіри роблять суцільний міх, який служить резервуаром для повітря. В один з отворів міха вставляють трубку, через яку музикант вдуває повітря. Друга трубка – ігрова. У ній, крім пищиків, є 6 отворів для зміни висоти звуку. Раніше вона використовувалася пастухами, а також була у музичному побуті козаків-запорожців. А зараз цей оригінальний інструмент зустрічається в селах Гуцульщини та Бойківщини.
Козобас
Козобас – з’явився лише наприкінці 60-х років минулого сторіччя. Його перший зразок зробили в Національному українському народному хорі імені Григорія Верьовки. Майже одночасно подібну химеру змайстрували й у Київському оркестрі народних інструментів.
Раніше на Івано-Франківщині був такий звичай: коли музиканти вже залишали весілля, а гостям ще хотілося танцювати, тоді вони брали відро, встромляли у нього коромисло, прив’язували дрота до дужки відра і верхнього кінця коромисла, а потім палицею протягували по ньому. Такий “інструмент” розважав гостей на 5-7-й день весілля, також з ним колядники супроводжували різдвяну “козу”, імітуючи її “голос”.
Кобза
Українська кобза – вже давно забутий струнно-щипковий народний інструмент, поріднений, з одного боку, зі східною домброю або дутаром, а з другого – з російською балалайкою. Це лютнеподібний інструмент з овальним або наближеним до круглого корпусом, з довгим грифом і трьома струнами. Мандрівні співці, часто незрячі, співали про тяжку долю, яка випала на долю українців та боротьбу за свободу. Акомпанували вони собі саме на кобзі, тому їх і називали кобзарями. Кобза була справді народним інструментом українців у 16-17 століттях, але потім її витіснила більш досконала – бандура.
Торбан
Це бандура з басами, протягненими від додаткової головки паралельно грифу інструмента. Він схожий за назвою та частково за зовнішнім виглядом із західноєвропейським лютнеподібним інструментом – теорби, проте в останнього немає приструнків. Цей інструмент також називали “панською бандурою”. Адже він вимагав до себе дбайливого ставлення та віртуозної гри виконавця. Раніше торбан вважався прикрасою концертних вечорів.
Існують чутки, що на ньому любили грати українські гетьмани Іван Мазепа та Петро Дорошенко. Але в другій половині 19 століття торбан поступово зникає. Однією з причин вважають його високу вартість – він був мало доступний простим людям. Крім того, досить габаритний інструмент мав складну конструкцію. Лише в кінці минулого століття київські майстри почали відроджувати традицію виготовлення торбану.
Тулумбас і литаври
Один із видів військових барабанів в Україні мав назву тулумбас. Він мав вигляд казаноподібного барабану з однією мембраною. Два казаноподібних барабани різних розмірів мають назву литаври. Великі литаври були в Запорозькій Січі. Біля них перебував спеціальний литаврист – довбиш. З їх допомогою скликали раду старшин, повідомляли про загрозу ворожого нападу і навіть передавали накази під час бою. Вирушаючи в похід, тулумбаси (вони ж литаври) брали з собою, прив’язуючи їх до сідла. Кажуть, що гул тулумбасів і пронизливе тріщання бубнів сіяли паніку у ворожому війську.
Автор фото: Денис ВасильєвАвтор фото: Денис Васильєв
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту.
Які музичні інструменти діти можуть виготовити власноруч та як їх застосовувати Музичний інструмент для дитини — символ музики, а той, хто грає на ньому, — майже чарівник. Залучення дошкільника до створення дитячих музичних інструментів дає йому можливість відчути себе творцем, заохочує уважніше ставитися до звуків, по-іншому сприймати навколишнє середовище.
Граючи на нетрадиційних інструментах, діти спілкуються, фантазують та самореалізуються; переживають музику як радість і задоволення. Вони знаходять власні форми спілкування з музикою: діючи з такими інструментами, кожна дитина дізнається, яким може бути звук від удару, погладжування, трусіння предмета, постукування по ньому пальцем, долонею тощо.
Навчання дітей гри на музичних інструментах:
сприяє вихованню відповідальності, адже формує вміння грати в ансамблі, співпрацювати одне з одним
допомагає долати невпевненість і нерішучість
розширює музичний кругозір
сприяє розвитку природних здібностей та психічних процесів — відчуття ритму, музичної пам’яті, художнього смаку, творчої ініціативи, мислення, уяви тощо.
Найдоступнішими для виготовлення є шумові музичні інструменти. Вони дають змогу дитині по-новому дослухатися до звуків навколо. Трохи бажання, фантазії — і отримуємо шумілки, стукалки, шелестунчики, дзенькалки тощо.
За допомогою шумових інструментів дитина може:
грати під фонограму
добирати ритмічний акомпанемент до дитячих пісень
імпровізувати звукові картини на задану тему
ілюструвати вірші звуками
створювати шумову казку.
Звукове ілюстрування віршів — це ритмічні й темброво-звукові вправляння. Ритм, укладений у словах, діти відчувають природно й відтворюють без труднощів. Його можна проплескати або виконати на будь-якому шумовому інструменті (див. Додаток 2). Основою для мовних вправ є дитячий фольклор: лічилки, дражнилки, кричалки, забавлянки, примовки, заклички тощо. Цікавою для дітей формою музично-ритмічних ігор із шумовими інструментами є т акож шумові казки.
Як виготовити дитячі музичні інструменти власноруч
Веселі коробочки
Цей шумовий дитячий інструмент виготовляють з контейнерів від шоколадних яєць або порожніх картонних коробок від кремів, парфумерії. Наповнювачем може бути крупа (рис, гречка, горох) або дрібні намистини, ґудзики тощо.
Дзенькалки
Кільце для гардин та металеві бігуді з’єднують між собою й у такий спосіб створюють чудовий музичний інструмент.
Скрипунці
Усередину мішечків із тканини кладуть зім’яту упаковку від круп, печива, макаронних виробів тощо. Зминаючи такий мішечок, видобувають скрипучий звук.
Барабанчик
Цей шумовий інструмент виготовляють із жерстяної консервної банки з капроновою кришкою. До неї приєднують звичайну резинку, її кінці ховають під кришку. Жерстяну банку за допомогою резинки фіксують на долоні. Інструмент — готовий, на ньому можна грати за допомогою дерев’яної палички або пальчиками.
Гребінець-тріскунець
Знадобиться звичайний гребінець, бажано з великими зубцями. Для отримання характерного звука по ньому водять паличкою.
Стукалка
Беруть дві дощечки, до кожної прикріплюють невеликі ручки, аби зручно було тримати їх у руках. Музичний інструмент-стукалка — готовий!
Цокотуха
Для виготовлення цього інструмента беруть торбинку з тканини розміром 20×10 см, заповнюють її до половини пластмасовими кришками від пляшок. Якщо струшувати торбинку, то можна почути «цокотіння», схоже на звуки, які видають деякі птахи і тварини.
Шелестунчики
Цей саморобний музичний інструмент дасть змогу зімітувати шум вітру чи шелест листя. Виготовляють його зі звичайної палички, на одному кінці якої прикріплюють торбинки з плівки або вузькі смужки гофрованого паперу.
Музична веселка
Назву цей музичний інструмент отримав через характерне оформлення. На гачки, прикріплені до міцної опори, підвішують невеликі пляшки з прозорого скла. У них наливають різноколірну рідину. Легкими ударами палички від металофона отримуємо ніжний звук.
Шейкер
У коробки циліндричної форми (з-під чіпсів, плівок для побутового використання, фольги для запікання тощо) насипають будь-який дрібний наповнювач, заклеюють відкриті сторони, за бажанням прикрашають.
Хлопавки
Знадобиться порожній тюбик з-під крему. Його потрібно покласти на долоню і вдарити по ньому долонею другої руки. Виходить характерний звук справжніх хлопавок. Слід зауважити, що порожній тюбик не має бути сплюснутим, необхідно надути його.
Бубонці
Звичайні бубонці, які використовують для рукоділля, можна використати і як шумовий інструмент в оркестрі. Варто лише пришити їх до резинки для волосся або кольорової стрічки — інструмент готовий до використання.
Скаче коник вже півдня, (дерев’яні ложки, олівці, кубики)
А уся його рідня,
Зелененька і прудка,
Цвіркотить біля ставка. (шейкер, трикутник)
(Наталія Бугай)
Мама і Мурко
Мама в’яже нам шкарпетки. (дзвоники або дзенькалки)
Впав клубок із табуретки, (барабан або хлопавка)
А Мурко його догнав (ложки)
І на себе намотав. (гребінець або барабанчики)
Ми спіймаємо Мурка (барабан)
І змотаємо клубка, (металофон)
Бо шкарпетки у негоду (шелестунчики)
Стануть нам завжди в пригоді. (скрипунці)
(Наталія Бугай)
Шумова казка
Дивовижні звуки лісу
У чарівний ліс прийшла осінь і розфарбувала його яскравими кольорами (музична веселка). Дерева заграли червоними, жовтими, зеленими барвами (металофон). Подув тихенький вітерець (шелестунчики), підхопив різноколірні листочки та покрив землю золотим килимом (шелестунчики). Мешканці лісу готуються до зими. Мурахи метушливо утеплюють свій мурашник (шейкер). Раптово між деревами та кущами пробігає зайчик у новій зимовій шубці (барабанчик). Це він, мабуть, від лисички тікає. Їжак шарудить листочками, збираючи гриби та яблука (шелестунчики). А ось і білки на гілку, запасає на зиму шишки (дерев’яні ложки). Мудра сова сидить на гілці, поглядаючи на всіх, і лопоче крилами (стукалка). Ось сильно подув холодний вітер (шелестунчики) — дерева скинули останнє листя (дерев’яні ложки, шелестунчики). Випав сніг, і все навколо стало казковим, загадковим (музична веселка або металофон). Білий зайчик скаче по сніжку. Сніжок поскрипує під його лапками (скрипунці). Лісові тварини готуються до зустрічі Нового року. Вовчик струсив із гілочок ялинки сніг (хлопавки), а лисичка прикрасила ялинку іграшками (дзенькалки). Завітав до лісових звірят Дід Мороз на санчатах із бубонцями (бубонці). Подарував усім новорічні подарунки (скрипунці). Свято вийшло чудовим (бубон)!
Конспект тематичного музичного заняття-розваги для дітей молодшої групи
Мета: закріпити з дітьми музичний та ігровий матеріал, який використовуватиметься під час проведення свята Весни.
Завдання: закріпити з дітьми пісні на весняну тематику, пісні окремих персонажів, що звучатимуть на майбутньому святі Весни; провести репетицію ігор «Квіти», «Парасолька»; поімпровізувати з дітьми над музично-ритмічними рухами, у яких вони передаватимуть образи Курчаток, Метеликів тощо.
Обладнання: паперові квіти з кольоровими серединками жовтого, червоного, синього та зеленого кольорів; квіти-браслети; костюм Курочки, шапочки Курчаток; шапочки квіточок – Кульбабок, Підсніжників, Тюльпана, Ромашок; плащі-накидки Ластів’яток; плащі-накидки Бедриків; крильця Метеликів; шапочка Сонечка; шапочка Хмаринки; парасолька; вінок із штучних квітів; паперові тюльпани, виконані в техніці орігамі.
Музичний матеріал: аудіозапис весняного дощу; пісні «Знову весна», «Ми – маленькі ластів’ята», «Ой, травичко».
Хід заняття-розваги:
(під музику до музичної зали заходять діти і стають півколом. Музичний керівник вітається з дітьми)
Муз.керівник: Діти, надворі вже сходить сніг, гріє тепле сонечко, пташки повертаються з теплих країв. Коли так буває? (відповіді дітей). Так, прихід весни всім нам дарує чудовий настрій! Ви згодні зі мною?
Як хороше! До нас в віконце
Вже заглядає тепле сонце.
Промінчики торкаються маляток.
Чому б для сонечка разом не заспівати?
Малята, заспіваємо сонечку пісню? А яку весняну пісеньку ви б хотіли подарувати сонечку за його ніжне тепло?
(діти виконують запропоновану ними пісню і сідають на стільчики)
Муз.керівник: Весна-красна не забарилась -
Усе навкруг причепурилось.
Пташки пісні свої співають,
У небі високо літають.
Погляньте, як до нас завзято
Вже поспішають Курочка й Курчата!
(до музичної зали забігає Курочка, до неї приєднуються діти в шапочках Курчаток)
Курочка: Ко-ко-ко, мої маленькі,
Мої любі, чепурненькі.
Чи були ви всі слухняні,
Чемні діточки у мами?
1 Курчатко: Ми для мами-курочки
Дружно постарались.
2 Курчатко: І в кублі-хатинці
Гарненько прибрались!
3 Курчатко: Ми пухнасті, мов кульбабки,
Любі діточки-курчатка!
4 Курчатко: Не будемо пустувати.
Нумо, станьмо танцювати!
(Курочка та Курчатка стають в коло, запрошують дітей до таночка і виконують пісню «Знову весна»)
Муз.керівник: Як чудово діти танцювали та співали! Погляньте, які навколо тут квіти зібрались!
На галявинці барвистій
Стільки гарних квіточок:
І підсніжник, і ромашка –
Не впізнати діточок!
(на середину залу виходять діти в шапочках квітів)
1 Кульбабка: Я Кульбабка – пухнаста, маленька,
Ви подивіться, яка я гарненька!
2 Кульбабка: І я теж Кульбабка.
Спочатку – жовтенька,
А потім стаю біленька й легенька.
Підсніжники(два хлопчики разом):
Ми – підсніжники малі –
Перші квіти весняні!
Тюльпан: Я красивий пан Тюльпан!
Ромашки (дві дівчинки разом):
Ми Ромашки – дві сестрички,
Білі коси, жовті личка!
Всі квіти: Ми – пахучі квіточки!
Весни найкращі діточки!
Курочка: (до Курчаток) Ось, бачте, Курчатка, скільки гарних квіточок виросло навесні!
Муз.керівник: І, справді, які різнобарвні квіти навесні! Діти, пограємо з квітами в захопливу гру?
Гра «Квіти»
Для гри знадобляться паперові квіти з кольоровими серединками жовтого. Червоного, синього та зеленого кольорів та відповідні квіти – браслети.
На середині зали в одну лінію потрібно викласти чотири квітки з різними кольоровими серединками, і такі самі квіти розкидати по всій залі. Обирають чотирьох дітей, кожній дитині на руку одягають квітку-браслет із серединкою певного кольору.
Звучить легка, весела музика, під яку діти рухаються залою, збираючи квіти з кольоровими серединками, що відповідають їхнім квітам-браслетам, і кладуть їх на квітки з відповідними кольоровими серединками, що розміщені на середині зали.
Гра триває доти, доки діти не визбирають усі квіти. Переможцем обирають ту дитину, яка впоралась із завданням найшвидше. Гру проводять декілька разів, щоразу обираючи для участі нову четвірку дітей.
(по закінченні гри всі діти сідають на стільчики)
Муз.керівник: Дітки, вам сподобалася гра? Поки ми тут з вами збирали квіти, на нашу галявину злетілися тендітні Метелики та непосидючі Бедрики, які теж хочуть помилуватися квіточками.
( Метелики та Бедрики виконують граційний танок. Інші діти можуть приєднатися до них. По закінченні таночка звучить аудіозапис весняного дощу)
Муз.керівник: Малята, послухайте уважно, що це за звуки? А звідки цей дощик узявся? Здається, я знаю, що це за хмаринка. Погляньте, вона вже наближається до нас.
(до музичної зали заходить Хмаринка)
Хмаринка: Я – хмаринка весняна.
В небі синьому літаю,
Крапельки води збираю
І у вигляді дощу
Їх на землю опускаю.
Муз.керівник: Діти, невже ми будем мокнути під дощем? Що нам потрібно зробити? Під парасолькою нам ніякий дощ не страшний! А щоб нам було весело, пропоную пограти в гру.
Гра «Парасолька»
Звучить весела, танцювальна музика. Діти танцюють, веселяться. Як тільки музика припиняє звучати і чути легкі удари по ксилофону – діти швиденько біжать під парасольку, яку тримає вихователь. Гру можна повторити кілька разів. Для цікавості вихователь з парасолькою може постійно змінювати своє місцезнаходження у залі, щоб діти могли швидко зорієнтуватися і підбігти до нього під час «музики дощу».
(по закінченні гри до зали заходить Сонечко)
Сонечко: Я – сонечко привітне,
Жовтогаряче коло.
Хай сонячні промінчики
Стрибають тут довкола!
Муз.керівник: Пригріло сонечко і одразу стало так тепло і радісно. Діти, а хто навесні, радіючи сонечку, повертається додому із теплих країв?
Погляньте у небо, малята,
Летять до нас ластів’ята!
Повертаються з теплих країв
До весняних, зелених гаїв!
(на середину залу виходять діти-ластів’ята і виконують пісню «Ми – маленькі ластів’ята»)
Муз.керівник: Ластівки ніжно і любо співають,
Нам про прихід весни сповіщають.
Уже і травиця росте зелененька.
Заспіваймо й про неї, малята, гарненько.
(діти виконують пісню «Ой, травичко», після цього заходить Весна)
Весна: Я крокую лісами, гаями,
З теплим сонцем і співом птахів.
Чую скрізь я співи веснянок
І дзвінкі голоси дітлахів.
(Весна підходить до дітей і дарує кожному паперовий тюльпан, виконаний у техніці орігамі)
Муз.керівник: Весна – це свято тепла, радості, щирих усмішок та чудового настрою. Тож на завершення нашого заняття пропоную всім стати в коло і поводити хоровод разом з Весною.
(звучить музика на вибір муз.керівника. Діти водять з весною хоровод. Потім прощаються із всіма і йдуть до групи).
«Осінь полюбляємо, на музичних інструментах граємо»
КОНСПЕКТ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАНЯТТЯ
(музика + малювання)
(старша група)
Мета:
Донести до дітей барвисту красу «золотої» осені. Вчити слухати музику, формувати здатність бачити її, показати гармонію осінніх звуків. Розвивати уяву, образне мислення, сприймання.
Розширити знання дітей про звуки природи і музичні інструменти. Розвивати чуткість тембрового слуху, сприяти чути красу тонких звучань, що шарудять і шелестять; розвивати здатність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, виховувати емоційне сприйняття музики , бажання спілкуватися за допомогою музики...
Виховувати любов до природи, бажання відтворювати свої фантазії завдяки музичним інструментам.
Обладнання: музичні інструменти, дорослі герої Кричайлик та Принцеса Мелодія, столи, фарби, картина «Осінь», портрет А.Вівальді, фрукти для дітей.
Хід заняття:
(діти один за одним під музику забігають до залу, утворюють коло)
Привітання:
-Доброго ранку, діти! У нас сьогодні буде незвичайне заняття. Ми будемо не тільки слухати музику та співати, а ще й малювати . Хочете побувати на такому занятті? (Так) Ну що ж, починаємо. Але спочатку подивіться, як багато сьогодні у нас гостей. Давайте ми з ними привітаємось.
ВІТАННЯ:
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, струмочок швидкий
Доброго ранку, дубочок малий!
Ми всі живемо у ріднім краю
І я вас дуже сильно люблю.
Муз.керівник: Дітки, сьогодні зранку до нас у зал завітав сонячний зайчик. Він пробігся по фортепіано, по квіточках у залі, по ваших стільчиках і залишив нам цього листа. Я чекала вас, щоб разом довідатися, що ж у ньому написано? Давайте відкриємо його і прочитаємо. Хто хотів би мені допомогти?
(відкривають лист)
Читає: "Любі діти! Чекайте на мене! Принцеса Мелодія".
Муз.керівник: То хто ж це надіслав нам листа?
Діти: Принцеса Мелодія.
Муз.керівник: Цікаво. Щоб наша гостя не заблукала й швидше знайшла до нас дорогу, давайте прокладемо для неї музично-танцювальну стежину. Буде грати музика, а ви уважно слухайте й виконуйте рухи відповідно до характеру музики.
(виконуються уривки з музичних творів різного жанру: звучать полька, вальс, повільна мелодія. Діти супроводжують музичні звуки рухами, а саме: змінний крок, підскоки, боковий галоп, вальсові рухи).
Муз.керівник: Наша музично-танцювальна стежина прокладена добре й допоможе принцесі Мелодії дістатися до нашого садка.
(діти сідають на стільчики, музкерівник показує дітям картину, де намальована «Осінь»).
Муз.керівник: Діти, погляньте, як гарно намальована картина, неначе сама Осінь - чарівниця завітала до нас у гості. Сьогодні ми з вами поговоримо про цю чудову, неймовірно красиву пору року. А ще спробуємо почути в музичних звуках чарівну музику природи.
А,скажіть мені,хто малює картини?(художник)....
А чим він малює?(барвами, пензликом)....
А музику ,хто пише?(композитор)...
А чим він пише?(звуками)...Так,молодці,сьогодні ми з вами
спробуємо почути в музичних звуках чарівну музику природи.
Муз.керівник: А давайте ми з вами перенесемось у минуле.Коли жінки ходили в гарних,пишних сукнях,а чоловіки носили на голові перуки.Коли влаштовували бали в великих залах та концерти.
Зараз я вам розповім про талановитого італійського композитора Антоніо Вівальді.
(муз.керівник показує портрет)
Він жив дуже давно, коли не було світла, телевізорів, телефонів...Люди читали й писали при свічках. Маленький Антоніо народився дуже хворобливою дитиною в сім’ї, де дуже любили музику. З десяти років він вже вмів дуже гарно грати на скрипці, батьки мріяли, щоб він став священником. Але він став дуже відомим музикантом. Антоніо Вівальді дуже любив природу, і любив писати про неї музику. Він написав цикл музичних творів під назвою “ Пори року”. Тож сьогодні ми послухаємо його твір, який називається “Осінь”.
(діти прослуховують твір “Осінь”, музика А. Вівальді)
Муз.керівник: Вам сподобалась музика? Гарна музика, тому що осінь гарна. Це вокальний чи інструментальний твір? (відповіді дітей)
А що ви уявляли, слухаючи цю музику? Яка музика за характером? Поділіться своїми враженнями.
Муз.керівник: Це принцеса? Ой, ні, наш гість на принцесу Мелодію зовсім не схожий.
Кричайлик: А я зовсім не принцеса і не Мелодія. Я - Кричайлик. Моя матуся вчить мене всі звуки плутати й змішувати, заважати співати та слухати музику. Я добре вмію це робити.
Ось послухайте:(дує сильно в сопілку, всі закривають вуха)
Муз.керівник: Поганого неважко навчитися. А ось слухати музику, співати, грати на музичних інструментах, танцювати - навчитися набагато важче.
Муз.керівник: Дітки, хтось підкаже Кричайлику назву цього інструмента?
Діти: Це - сопілка.
Муз.керівник: Кричайлику, наші дітки навіть можуть відгадати, які там у тебе інструменти заховані....
(Кричайлик витягує з мішечка муз.інструменти, діти відповідають що це за інструмент і на яке природнє явище він схожий).
Муз.керівник: Подивіться як багато у нас назбиралось інструментів.
Тож сьогодні ми з вами будемо маленькими композиторами і кожен з вас складе свою власну мелодію. Тоді може вже до нас завітає Принцеса Мелодія?
(муз.керівник роздає дітям музичні інструменти)
Зараз я розповім вам цікаву казочку . Але казка буде непроста , а - музична. Під час моєї розповіді ви будете мені підігрувати на музичних інструментах, в залежності від того , про що я розповідаю. Ми вже з’ясували, що кожний інструмент схожий на якесь природнє явище. Сьогодні я пропоную вам разом створити музичну ОСІННЮ КАЗКУ .Тож починаймо грати в композиторів! Отже, починаємо осінню казку, а ви мені допомагайте...
(розповідь з використанням музичних інструментів)
Муз.керівник: Наступила осінь. Подув осінній вітер(сопілка) і під ногами зашелестіло опале листя. (маракаси)
Вітер пригнав хмари і закапав дощик.(дзвоники, металофон, трикутник)
Вдарив осінній грім.(бубни)
Дощик пішов все частіше, частіше. (грають більш ритмічно дзвоники,трикутник, металофон)
Холодно і сиро стало навкруги. Але ось дощ закінчився, знов подув осінній вітерець, і з дерев стали падати каштанчики, горішки та жолуді.(трищітка,ложки)
З неба стали летіти та кружляти в повітрі білесенькі сніжиночки. Кожна сніжинка затанцювала саме свій таночок....(дзвіночки)
Ось яка осіння казочка в нас вийшла. Молодці малята, ви мені дуже допомогли. В нас вийшов справжній осінній оркестр!
Кричайлик: І мені теж дуже сподобалось, як ви грали. Піду своїй матусі розповім, що я тут бачив, і будемо разом вчитися грати і вас згадувати.
Допобачення!
Діти: Допобачення!
(з-за дверей долітають музичні звуки)
Муз.керівник: Зараз я чую чудову музику - це вже справді йде до нас принцеса Мелодія. Давайте зустрінемо її пісенькою, яку ми минулого разу вивчили.
(діти виконують знайому пісню)
Заходить принцеса Мелодія.
Мелодія: Мені радісно бути серед вас, малята, бо знаю, що ви любите мене і вже багато знаєте про музику. Хоча я з вами поруч не була, але все чула, яку чудову казочку ви вигадали...
Муз.керівник: Бачиш, Мелодіє, наші діти справді знають багато.
Мелодія: А ви знаєте, що кожна музика має свій колір? Підійдіть до столиків та намалюйте картину тією фарбою, яка відповідає цій музиці яку ви сьогодні почули.
(діти сідають за столики, де заздалегідь приготовані фарби та папір, повторно звучить твір «Осінь» А.Вівальді, під музику діти малюють)
Мелодія: Молодці, малята, впоралися із завданням, а тепер подивіться, яка картина у вас вийшла? Розкажіть нам в яких кольорах вам уявлялася музика.(відповіді дітей)
Мелодія: Я прийшла до вас, дітки, не тільки з музикою, а ще й з гостинцями від осені. Ось, пригощайтеся на здоров’я. (роздає фрукти дітям)
Муз.керівник: Ми не прощаємось з тобою, Мелодіє. Тому, що ти завжди з нами в музичному залі. Давайте, дітки заспіваємо їй музичне «Допобачення».
(принцеса Мелодія іде)
Муз.керівник: Малята, а чи сподобалось вам сьогодні заняття? Скажіть, а про якого композитора ми сьогодні говорили? Який його твір ми слухали? Хто до нас завітав у гості? На яких інструментах ви грали? Яку казочку складали?
(відповіді дітей).
Муз.керівник: А зараз ви підете в групу і почастуйтеся подарунками від принцеси Мелодії.
І ЗНОВУ СВЯТО...
