"Якщо ваша дитина не розмовляє, що робити?"
Етапи роботи з дитиною проходять в жорсткій послідовності, яку не можна порушувати. Переходити на наступний етап можна лише після того, як освоєний матеріал попереднього.
Проте це не означає, що при виявленні мовного недорозвинення в 6 або 7 років треба опустити руки. У будь-якому випадку спеціальні заняття матимуть позитивний вплив на мову і особу дитини, якщо носитимуть систематичний і направлений характер. Тут представлений перший етап формування мовної діяльності у дітей, що мають лепетну мову.
Для яких категорій дітей можна застосовувати пропоновані методи?
Це діти раннього віку (від народження до трьох років). Це діти після 3 років, що мають грубе мовне недорозвинення, яких інколи називають безмовні діти. Даний термін не зовсім коректний, оскільки діти, що відносяться до даної групи, можуть використовувати деякий обмежений набір засобів спілкування: лепетні слова, звуконаслідування, вокалізи, міміку, жести. Деякі з них досить активно вступають в контакт, інші замкнуті, сором'язливі, прагнуть утримуватися від спілкування, треті демонструють виражений мовний і поведінковий негативізм з елементами агресивної поведінки, тобто відмовляються від мовного і немовного спілкування, демонструючи своє неприйняття ситуації, виражаючи протест інколи навіть за допомогою кулаків. Лепетні слова - слова, що складаються з одного - трьох однакових складів, наприклад: баба, па (палиця), ляля (лялька) і тому подібне Вживання лепітних слів характерне для дітей першого року життя.
Звуконаслідування – слова, побудовані на основі наслідування природному звучанню предмету, наприклад, няв (кішка), пі-пі (мишка), бі-бі (машина) і ін. Подібні звуки наслідування характерні для мови дітей на початкових «етапах» становлення мови (приблизно до 1,5-2 років).
Вокаліз — протяжна вимова явних звуків або звучання з різною інтонацією. У нормі розвитку використовується лише в дитячому віці (до I року).
У будь-якому випадку ці діти характеризуються таким чином: "Все розуміє, але не говорить".
В пропонованій методиці ми слідуємо онтогенетичному принципу. Розвиток мовлення підкоряється універсальним законам і проходить певні етапи в жорсткій послідовності.
Отже, при організації коректувальної роботи необхідно змоделювати ці етапи і коректувати несформовані механізми, що визначають розвиток мови дитини на кожному з цих етапів. Пропоновані методи формування мовної діяльності не підходять для корекції мови дітей з порушенням слуху і дитячим церебральним паралічем. Для дітей цих груп пропоновану систему роботи необхідно модифікувати адекватно до можливостей дитини.
Як формується мова дитини
Як відомо, своєчасне і повноцінне опанування дитиною мови є важливою умовою розвитку її особистості. Процес формування мови охоплює декілька етапів. Особливо продуктивним і важливим в цьому плані є період раннього і молодшого дошкільного віку від 0,8 - 1 року до 3-4 років. Протягом цього короткого проміжку часу дитина опановує основні закономірності мовлення. До 3-4 років її словник складається приблизно з 800-1000 слів, при цьому дитина практично не використовує звуконаслідувань і полегшених варіантів слів. Вона вміє будувати основні види пропозицій з дотриманням норм граматичного оформлення. Чотирилітнє дитя може переказати зміст простої казки, розповісти про свої дії, проаналізувати побутову ситуацію. Цей період детально, по етапах, описаний фахівцями в області дитячого мовлення. Нижче ми наводимо таблицю, в якій подана послідовність появи тих чи інших явищ в дитячій мові і позначені вікові нормативи їх появи. Цей час не є жорстко обов'язковим, терміни і, в деякій мірі, послідовність розвитку форм мови можуть варіюватися відповідно до індивідуальних особливостей і статі дитини. У таблиці в графі 3 наводяться середньостатистичні дані про терміни, в перебігу яких можуть з'явиться ті або інші форми спілкування і мовні одиниці у відповідності з нормою розвитку. Ці терміни можуть бути досить розтягнутими, що пояснюється індивідуальними особливостями дитини. Проте, якщо в певний період вказані форми не з'являються, або ви бачите одиничні прояви, це має насторожити вас.
Форма мовлення
Приблизний вік появи
1.
Інтонує крики(Ви можете розрізняти крики задоволення та незадоволення)
1-2 місяці
2.
Гукання, гуління. (Дитина повторює за вами чи самостійно вимовляє окремі склади, ніби грається з ними)
1,5-3 місяці
3
Лепет (Дитина повторює за вами і сама вимовляє щось схоже на слова, на те, що складається з однакових складів)
4-5 місяців
4.
Лепетні слова (Дитина використовує в мовленні "мову няньки": слова складаються з двох-трьох відкритих складів (ляля, тата, кука тощо) багато звуконаслідувань (би-би, гав-гав)
8 місяців – 1 рік і 2 місяці
5.
Двослівні речення (Дитина, спілкуючись з вами, поєднує два слова, наприклад: дай пі (дай пити), тато ні (тата немає вдома) тощо
1рік і 6 місяців – 2 роки і 2 місяці
6
Активний ріст словника (Дитина запитує, як це називається)
1,9 року – 2,6 року
7
Поява граматичних форм слова (Дитина змінює слова в мові за числами, родом, відмінком тощо)
2,4 року – 3,6 року
8
Словотворчість (Дитина "придумує" свої слова, але при цьому використовує закони рідної мови)
2,6 року – 3,5 року
9
Дитина промовляє свої дії, коли вона сама грається з іграшками чи зайнята ще якоюсь справою
2,6 року – 3,6 року
Відомо, що мовний розвиток хлопчиків і дівчаток відрізняється деякою своєрідністю. Для дівчаток характерний більш ранній початок мови. У них швидко зростає словник слів, що позначають предмети. Дівчатка порівняно пізно освоюють фразову мову, зате прагнуть говорити правильно, "як дорослі". Мова хлопчиків характеризується пізнішим початком. У них перш за все формується словник назв дій, відносно рано формується граматична будова, але говорять хлопчики при цьому часто "своєю мовою". Одна і та ж ситуації вимовляються (розповідаються) хлопчиками і дівчатками по-різному. Наприклад, дитина хоче м'ячика. Скоріше за все, хлопчик голосно кричатиме: " Дай!", а дівчинка тихо нитиме: "М'ячик!". Для батьків ця різниця є невеликою, а для фахівця – значимою.
Почекайте, не хвилюйтеся!
Можливо, ваша дитина лише виключення з правила, підтверджуюче це правило!
Як розвивати мовлення дітей?
1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.
2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!
3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.
Шановні батьки!
Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:
1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).
4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.
6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.
Правила мовлення
1.Коли говориш, дивись в очі співрозмовника.
2.Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.
3.Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.
4.Перед мовленням зроби вдих, потім говори плавно на видиху.
5.Чітко вимовляй всі звуки.
6.Сурово дотримуйсь пауз між реченнями.
7.Говори чітко, голосно, виразно, спокійно, плавно!
8.Проводь мовленнєву зарядку:
*вправи на розслаблення,
*дихальні вправи,
*артикуляційні вправи,
*голосові вправи.
9.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленням активно і систематично.
Поради логопеда.
Шановні батьки!
Мовна функція є однією з важливих психічних функцій людини. До 7 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:
*малюк повинен уміти правильно і чітко виголошувати слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно в помірному темпі;
*дитина повинна володіти звуковим аналізом слова та чітко визначати місце звука в слові;
*малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді,числі і відмінку;
*дитина повинна логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв’язки;
*словниковий запас дитини,що вступає до школи повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметни- ки, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.
Це найголовніше на що слід звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий